Люди, які впродовж століть пов’язали свою долю з Будахувом: власники маєтку, вчителі, літописці й будівничі. Порядок хронологічний. Більшість відомостей походить із німецьких краєзнавчих праць, тому біля кожної особи наводимо джерела. Події зібрано в розділі Хронологія.
Антон фон Панвіц
власник маєтку, ротмістр
бл. 1664/65 – 1735
Син Крістіана фон Панвіца, онук Антона Старшого, який купив Будахув у 1630 році. Служив у бранденбурзькій армії й залишив її в чині ротмістра. У 1711–1719 роках згадується як мешканець Будахува. З Геленою Доротеєю фон Ґлаубіц мав п’ятеро дітей. Його син Фрідріх був останнім Панвіцем у Будахуві.
Джерела: Гміна Битниця, Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder
Карл Фрідріх Шольц
власник маєтку, фундатор костелу
пом. 1789
Купив обтяжений боргами маєток після згасання роду Панвіців у 1740 році. Його фундація – бароковий костел 1782–1785 років, що й досі стоїть у центрі села. Після його смерті маєток перейшов до зятя, Карла Фрідріха фон Людвіґа.
Джерела: Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder
Йоганн Ґотліб Лінднер
паламар, творець вівтаря
роки життя невідомі
Паламар (нім. Küster) у Будахуві, який у 1789 році виготовив вівтар-амвон нового костелу.
Джерела: Heimatkreis Crossen/Oder
Карл Фрідріх фон Людвіґ
власник маєтку
роки життя невідомі, зник бл. 1806
Зять Карла Фрідріха Шольца, власник маєтку з 1789 року. За німецькою хронікою, близько 1795 року збудував на виноградному пагорбі в парку павільйон із винним пресом, відомий сьогодні як винна вежа з Будахува в скансені в Охлі. У 1795 році переїхав до Кросна, а 1806 року воював проти Наполеона й зник безвісти.
Фрідріх Вільгельм фон Застров
власник маєтку
22 XII 1752 – 22 VII 1830
Походив із Велихова. У 1810 році купив Будахув за 75 000 талерів. Після його смерті маєток успадкував син Отто, який 1838 року продав його Едуардові Енделю.
Джерела: Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder
Фрідріх Ґотліб Клауніґ
кантор, учитель, літописець
нар. 25 V 1786, Оґроссен біля Калау
Понад пів століття, від грудня 1806 до 1 січня 1860 року, навчав у будахівській школі й був кантором у костелі. Уклав хроніку села (Geschichte von Baudach), на яку спиралися пізніші дослідники. Рукопис зник після 1945 року. На пенсії жив у Джевиці (Drewitz).
Джерела: Heimatkreis Crossen/Oder
Едуард Ендель
власник маєтку, урядовий радник
пом. 12 I 1861
Купив Будахув у грудні 1838 року в Отто фон Застрова. Після його смерті маєтком керувала вдова Юлія, уроджена Наук, разом із Вільгельмом Фурньє.
Джерела: Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder
Вільгельм Фурньє
власник маєтку, капітан
бл. 1831 – 9 XII 1902
Походив із берлінської родини гугенотів. З 1860-х років співвласник, згодом власник маєтку, який розширив, зокрема, Таммендорфом. Його зусиллям Будахув завдячує станцією на залізниці, відкритій у 1872–1874 роках.
Джерела: Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder
Роза Фурньє
власниця маєтку
бл. 1842 – 29 IV 1927
Вдова Вільгельма Фурньє. Протягом 25 років, від 1902 року до смерті, керувала маєтком, що в 1914 році мав 2155 га. Їй допомагав зять, генерал Віктор Далмер.
Джерела: Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder
Віктор Далмер
генерал піхоти
25 VII 1852, Байнсдорф (Мешкув) – 22 I 1936, Будахув
Пруський офіцер, під час Першої світової війни командир 10-ї резервної дивізії, нагороджений орденом Pour le Mérite з дубовим листям. Зять Фурньє. Керував маєтком від імені спадкоємців, а після поділу спадщини основний маєток дістався йому, згодом його синові Фрідріху. Помер у Будахуві. Німецька сільська хроніка подає дату смерті 21 січня 1935 року.
Джерела: Zamki Lubuskie, Heimatkreis Crossen/Oder, Вікіпедія (нім.) – Viktor Dallmer
Вальтер Л. Фурньє
письменник, мисливець
24 XI 1869, Будахув – 9 III 1943, Таммендорф
Другий із трьох синів Вільгельма Фурньє, народився й виріс у маєтку в Будахуві. Автор понад ста статей у журналі «Jagd und Hund» та кількох книжок про полювання, частину з них під псевдонімом «Wilder Jäger». Подорожував Африкою в 1896/97 і 1901 роках.
Альфред Земан
учитель, директор школи
роки життя невідомі
Останній німецький директор школи в Будахуві. У статтях 1927–1939 років спирався на згодом втрачену хроніку Клауніґа, завдяки чому частина її змісту збереглася.
Джерела: Heimatkreis Crossen/Oder
Тут ще бракує людей, які творили повоєнний Будахув: перших поселенців, учителів, солтисів, господинь, що ліплять будахівські вареники. Якщо ви знаєте їхні історії, поділіться ними, і ми додамо їх на цю сторінку.